Україна та Естонія обговорили альтернативні маршрути експорту агропродукції, підтримку фермерів і можливості використання балтійських портів для зерна.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів зустріч із міністром у справах регіонів та сільського господарства Естонської Республіки Хендріком Йоганнесом Террасом. Сторони говорили про наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, альтернативні маршрути експорту, підтримку українських фермерів і подальшу двосторонню співпрацю.
У зустрічі також взяли участь заступник міністра Денис Башлик, представники Групи підтримки реформ у сфері АПК (RST AGRO) та програми Create Ukraine. З естонського боку були присутні представники Управління сільськогосподарських реєстрів та інформації (PRIA) і Посольства Естонії в Україні.
Тарас Висоцький наголосив, що відновлення безпечного морського експорту залишається одним із ключових завдань для українського агросектору. За його словами, близько 70% продукції агропромислового комплексу має йти на зовнішні ринки, а понад 90% агропродукції раніше експортували через чорноморські порти.
Міністр зазначив, що російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для економіки України та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів. Альтернативні маршрути вже працюють, але їхніх можливостей поки недостатньо.
Нині вони забезпечують близько 44% необхідних обсягів експорту агропродукції. В Україні вважають можливим підняти цей показник до 50%, однак подальше нарощування експорту без відновлення роботи портів є дуже складним.
Окремо сторони зупинилися на використанні європейських, зокрема балтійських, портів. Головною проблемою залишається висока логістична вартість: балтійський маршрут додає приблизно 100 доларів США до транспортування однієї тонни українського зерна. За таких умов агровиробники не можуть самостійно покривати витрати на транзит через порти Гданська, Клайпеди, Лієпаї чи Гамбурга.
За оцінкою української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 млн тонн зерна. Для компенсації додаткових логістичних витрат потрібно залучити від 1,5 до 2 млрд доларів США. Україна вже звернулася до Євросоюзу та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати фінансову підтримку, щоб покрити цю різницю та забезпечити мінімально необхідні обсяги експорту.
Під час розмови також порушили питання верифікації походження зерна та протидії можливому використанню європейської логістичної інфраструктури для транзиту зерна з Росії та тимчасово окупованих територій України. Українська сторона готова поділитися з партнерами методикою перевірки походження зерна, розробленою спільно з Великою Британією.
Ще однією темою стала співпраця в межах Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD) та підтримка малих фермерів. Україна зацікавлена в додаткових фінансових інструментах, які допоможуть агровиробникам отримати необхідну ліквідність і працювати в умовах воєнних ризиків.
Денис Башлик підкреслив, що розширення доступу українських фермерів до фінансових ресурсів є важливим завданням, а співпраця в межах IFAD може стати додатковим інструментом підтримки малих виробників через фінансування та відповідні програми.
Також учасники зустрічі обговорили створення в Україні Виплатної агенції відповідно до вимог Спільної аграрної політики ЄС. Естонія має понад 25 років досвіду роботи в цій сфері та готова ділитися експертизою і практичними напрацюваннями.
Українська сторона подякувала Естонії за активну співпрацю з Естонським центром міжнародного розвитку (ESTDEV). Сторони домовилися продовжувати взаємодію для підтримки реформ і зміцнення двосторонньої співпраці між профільними міністерствами.
