Уряд розширює фінансову підтримку агросектору: аграріям обіцяють доступніші кредити, більший обсяг фінансування під заставу зерна та коригування експортних правил з урахуванням логістики.
Про це міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів в інтерв’ю LIGA.net.
Пільгові кредити для аграріїв
Одним із ключових рішень уряду стало розширення можливостей пільгового кредитування за програмою «5-7-9%». Обмеження, за яким на поповнення обігового капіталу можна було спрямовувати не більше 20% кредиту, скасовують. Відтепер усі залучені кошти можна використовувати на поточні виробничі потреби.
Фактичну ставку для аграріїв знижено з 15% до 10%, а різницю компенсує держава. Пільгові умови діють і для нових кредитів, і для пролонгації чинних позик.
За словами Тараса Висоцького, на період осінньої посівної максимальний обсяг кредиту становить 90 млн грн, чого достатньо для фінансування виробничого циклу на площі до 3 тис. га. У листопаді уряд планує розглянути підвищення ліміту до 150 млн грн для підготовки до весняної посівної кампанії.
Очікується, що обсяг державних гарантій за кредитами може сягнути 80 млрд грн. На посівну аграрній галузі потрібно щомісяця 40 млрд грн, тож ресурс на наступні два місяці держава вже забезпечує.
Загальна потреба агросектору в обіговому фінансуванні на осінній період оцінюється приблизно у 200 млрд грн. На весну 2027 року потрібно ще 300–350 млрд грн.
Кредити під заставу зерна
Міністр наголосив, що кредитування має прибрати з ринку хаотичну пропозицію зерна, яка тисне на ціни. Натомість фермер зможе отримати кошти на поточні потреби без вимушеного продажу врожаю за низькою ціною.
Ще один інструмент — підвищення заставного коефіцієнта НБУ для зерна з 0,4 до 0,75. Це дасть аграріям змогу залучати більший обсяг фінансування під заставу збіжжя.
Висоцький навів приклад: якщо в червні фермер під заставу тонни пшениці, яка коштувала 10 000 грн, міг отримати кредит на 4000 грн, то в серпні, коли зерно коштує 7000–6000 грн, він може розраховувати вже на 5000–4500 грн.
Такий механізм має допомогти виробникам не продавати зерно одразу після збору врожаю за мінімальними цінами, а зберегти його та реалізувати пізніше, коли ринок буде вигіднішим. Це також зменшить надлишкову пропозицію зерна на внутрішньому ринку.
Експортні ціни та логістика
Уряд також скоригував мінімальні експортні ціни на аграрну продукцію. Рішення ухвалили на пропозицію аграрних асоціацій-виробників з урахуванням зміни логістики та фактичних цін на ринку.
За альтернативних маршрутів значну частину вартості продукції формує доставка до європейських портів. Зокрема, логістика до румунської Констанци може становити близько $170 за тонну.
Застосований коефіцієнт 0,714 враховує можливе різке падіння цін на зовнішніх ринках. За основу взяли максимальне місячне зниження цін у найскладніший період 2022 року — 28,6%. Водночас фактичне зниження, за даними офіційної статистики реальних угод, нині становить близько 19%.
Альтернативні маршрути
Тарас Висоцький окремо звернув увагу на альтернативні експортні маршрути. За оцінкою Мінагрополітики, вони потенційно можуть забезпечити вивезення до 3 млн тонн української агропродукції на рік.
Міністр зазначив, що українська агропродукція, яка проходить територією Польщі та інших країн ЄС, призначена для транзиту до третіх країн. Йдеться, зокрема, про поставки до Алжиру, Індонезії та Південної Кореї. Такий транзит також забезпечує додаткове завантаження портової інфраструктури країн Балтії.
