Обмеження роботи чорноморських портів можуть призвести до того, що Україна не експортує понад 30 млн тонн аграрної продукції в поточному маркетинговому сезоні, попередив Тарас Висоцький.
Україна може не експортувати понад 30 млн тонн аграрної продукції в поточному маркетинговому сезоні, якщо збережуться обмеження роботи чорноморських портів. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, це створює фінансовий тиск на аграріїв і посилює ризики для глобальної продовольчої безпеки. Про це він заявив під час онлайн-виступу на міжнародній дискусії, присвяченій впливу ескалації в Чорному морі на світовий продовольчий ринок.
Чорне море впливає на світові ціни та логістику
Тарас Висоцький наголосив, що Чорне море залишається одним із ключових маршрутів міжнародної торгівлі зерновими та олійними культурами. Збої в експорті впливають на світові ціни, вартість перевезень і стабільність постачання продовольства, насамперед до країн Африки, Близького Сходу та Азії, які залежать від імпорту.
За його словами, чорноморський регіон забезпечує близько 30% світового попиту на пшеницю. Нинішня ескалація та блокування експорту в розпал збирання врожаю спричиняють зростання витрат на страхування перевезень і підвищення цін на продовольство. Висоцький також зазначив, що ціни на пшеницю на 27% вищі, ніж у січні 2026 року.
Україна розраховує на експорт і міжнародну підтримку
Міністр підкреслив, що Україна й надалі прагне залишатися надійним учасником глобальної продовольчої безпеки. Цього року очікується врожай зернових та олійних культур обсягом близько 80 мільйонів тонн, з яких приблизно 60 мільйонів тонн призначені для експорту.
Через обмежений доступ до чорноморських портів країна може використовувати лише близько половини свого експортного потенціалу в агросекторі. Альтернативні маршрути через Дунай, залізничне й автомобільне сполучення та «Шляхи солідарності» ЄС залишаються важливими, однак не здатні повністю замінити морські перевезення. Додаткові логістичні витрати становлять близько 50 євро за тонну.
За словами Тараса Висоцького, обмеження експорту б’ють і по фінансових можливостях агровиробників. Через нижчі закупівельні ціни, брак потужностей для зберігання та скорочення обігових коштів фермери мають менше можливостей купувати насіння, добрива та готуватися до наступної посівної кампанії. Це створює ризики для реалізації врожаю 2026 року і майбутнього виробництва продовольства.
Окремо міністр відзначив важливість міжнародної допомоги для розв’язання проблеми зі зберіганням зерна. У вересні Україна залучила понад 35 млн доларів США міжнародної допомоги на тимчасове зберігання зерна. Наразі триває закупівля близько 17 тисяч спеціальних полімерних рукавів, які дають змогу зберігати врожай і зменшувати потребу в його терміновому продажу.
Пріоритети міжнародної співпраці
- Забезпечення безпечного судноплавства в Чорному морі як умови стабільності міжнародних продовольчих ринків.
- Розвиток альтернативних логістичних маршрутів і розгляд ЄС можливості компенсувати логістичні витрати.
- Збереження виробничого потенціалу українських аграріїв через інвестиції в зерносховища, сільськогосподарську інфраструктуру та доступне фінансування.
Тарас Висоцький підсумував, що захист українського агровиробництва та експортних можливостей слід розглядати як частину ширших міжнародних зусиль, спрямованих на запобігання черговій глобальній продовольчій кризі. Він також подякував Європейському Союзу, ФАО, міжнародним фінансовим установам та іншим партнерам за підтримку українських аграріїв.
Захід організував Європейський Союз за участі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) та інших міжнародних партнерів напередодні Всесвітнього дня продовольства.
